Викладання логіки в Київському університеті має глибоке історичне коріння. Ще з часу заснування університету Св. Володимира логіка стає одним з основних предметів вивчення на різних факультетах. Першим викладачем логіки був професор О. М. Но­вицький, який очолив кафедру логіки, психології та історії філософії. З 1892 до 1906 року в Київському університеті працював видатний філософ, логік та психолог Г. І. Челпанов. Його підручник «Логіка», який вийшов друком у 1918 році, користувався широкою популярністю серед студентів та викладачів універ-
ситету.

У 1947 році кафедра логіки отримала статус самостійної структурної одиниці в рамках філософського факультету. Її очолив кандидат філософських наук Ф. Я. Москаленко. Курси логіки почали читати на всіх гуманітарних факультетах університету.

Після відновлення філософського факультету (1965 рік) кафедру очолив професор В. Т. Павлов. Під його керівництвом на кафедрі проводилася плідна науково-педагогічна робота. З цього часу студенти мають можливість спеціалізуватись у галузі логіки. Саме завдяки ініціативі професора В. Т. Павлова на факультеті вперше вводяться нормативні курси «Класична логіка» і «Некласична логіка», автором яких він був. Творчі зв’язки кафедра вста­новила з науковцями університетів Бухареста, Варшави, Лейпціга, Софії, Санкт-Петербурга.

У 1993 році кафедру очолив доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету А. Є. Конверський. Викладачами кафедри розроблені нові програми курсів сучасної логіки та спецкурсів з логічної проблематики: «Філософські проблеми сучасної логіки», «Логіка наукового пізнання», «Філософія мови (аналітична традиція)», «Філософські проблеми логічного аналізу наукового знання» та ін. З 1993 року кафедра забезпечує викладання нових нормативних курсів — «Риторика», та «Еристика».

За роки існування кафедри викладачами написано ряд нових підручників, навчальних посібників, словників, збірників вправ тощо. Серед них можна назвати підручники: Руденко К. П. «Логіка» (1976), Павлов В. Т., Ішмуратов А. Т., Омельянчик В. Й. «Модальна логіка» (1982), Конверський А. Є. «Логіка» (1998, 1999), Хоменко І. В. «Логіка — юристам» (1997, 1998), Хоменко І. В. «Логіка для юристів» (2000), Хоменко І. В. «Еристика» (2000), Хоменко І. В. «Логіка в задачах» (1998), Хоменко І. В. «Логіка. Практикум» (2001), Хоменко І. В., Алексюк І. А. «Основи логіки» (1996), Конверський А. Є. «Теория и ее обоснование» (2000), Сагач Г. М. «Риторика» (1999).

Кафедра плідно співпрацює з відділом логіки та методології науки Інституту філософії НАН України, який очолює академік, доктор філософських наук, професор М. В. Попович, доктор філософських наук, професор А. Т. Ішмуратов, доктор філософських наук, професор В. Й. Омельянчик, доктор філософських наук, професор Б. О. Парахонський — залучалися до читання курсів та спецкурсів на гуманітарних факультетах університету. Ефективною формою обміну досвідом між викладачами кафедри та співробітниками відділу є проведення постійно діючих методологічних семінарів.

Значна увага на кафедрі приділяється науково-педагогічній роботі: підготовлено 6 докторів та 31 кандидат філософських наук.

Захистили докторські дисертації докторанти: В. Т. Павлов, К. Ф. Руденко, А. Є. Конверський, І. В. Хоменко, Г. М. Сагач, Л. Г. Дротянко («Феномен фундаментального і прикладного знання»);

Захистили кандидатські дисертації аспіранти: І. М. Волошко, Т. Бондар, О. І. Гвоздик, В. Т. Павлов, Ж. А. Дученко, К. Ф. Руден­ко, І. М. Семенов, В. Й. Омельянчик, І. В. Хоменко, О. М. Шейко, О. Б. Марченко, П. М. Мірошніченко, П. Куліш, А. В. Сова, М. В. Бевз, А. В. Жук, І. В. Богдановський, І. О. Демірська, Н. А. Ко­лотілова, А. Ю. Гончаров, Л. М. Шенгерій, О. І. Щербина, М. Земляний, Н. Филипенко, О. Молодцов, Н. М. Гайдич та ін.

На сьогоднішній день в аспірантурі на кафедрі навчається 3 аспіранти: Л. Г. Комаха, В. Ю. Крикун, Т. В. Піонтковська.

Основною науковою проблематикою кафедри є проблематика, пов’язана з розглядом логіко-філософських проблем теорії аргументації, також робота у галузі проблем сучасної філософської логіки. Інтерес до цієї проблематики викликаний активним розвитком нового напрямку логічного знання, який отримав назву «неформальна логіка». Неформальна логіка, на відміну від формальної, не застосовує складного технічного апарату і спрямована на дослідження міркувань, аргументацій людей, які вони застосовують у реальних процесах комунікацій. У зв’язку з цим основна увага приділялася аналізу різноманітних видів дискурсу, обґрунтуванню схем раціонального та ірраціонального (девіантного) дискурсу, з’ясуванню історико-логічного підґрунтя дослідження проблематики неформальної логіки, дослідженню риторичних аспектів різноманітних дискурсів. Також проводиться наукова робота у галузі проблем сучасної філософії мови і філософської логіки. Результати досліджень знайшли своє втілення у прочитаному для студентів 5-го курсу філософського факультету, відділення «Філософія» у спецкурсі «Філософія мови».