Кафедра української філософії та культури веде свою історію від 17 червня 1991 року, коли рішенням Ученої ради університету було засновано кафедру історії української філософії. Перед новоствореною кафедрою ставилися завдання: поглиблене дослідження вітчизняної філософської думки, читання нормативних курсів та спецкурсів з історії філософії України, підготовка з названих дисциплін фахівців для вищих навчально-освітніх закладів України; розроблення навчальних програм, підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів. Проте невдовзі з’ясувалося, що коло завдань, які ставилися перед кафедрою, значно розширилося, де крім історії філософії України довелося звер­татися до історії української культури, виносити на розгляд і переосмислювати цілий ряд актуальних проблем вітчизняної філософії та культури, крім нормативних курсів вводити ряд нових спецкурсів. Ураховуючи вказані чинники та зростання фахової підготовки членів кафедри, у 1993 р. вона була реформована в кафедру української філософії та культури. У цьому статусі кафедра продовжує функціонувати в системі філософського факультету університету.

З часу заснування кафедри її викладачі та аспіранти встановили і підтримують тісні зв’язки з провідними вищими навчально-освітніми закладами України та поза її межами, зокрема: Львівським, Чернівецьким, Івано-Франківським університетами, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Національним аграрним університетом, Національним педагогічним університетом ім. М. П. Драгоманова, науковцями Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Мюнхенським університетом. За час існування кафедри на ній пройшли перепідготовку ряд викладачів майже з усіх регіонів України, у тому числі й професор Танзинського університету (КНР) Ген Ерлін. Кафедра є базовою провідною організацією для докторських та кандидатських дисертацій з проблем історії філософії та культури. Члени кафедри постійно виступають опонентами на захистах докторських та кандидатських дисертацій, беруть активну участь у роботі наукових конференцій, дають фахові консультації викладачам інших навчально-освітніх та культурних закладів України. Ними розроблені програми курсів з історії філософії України, історії української культури, плани семінарських занять, методичні посібники з названих дисциплін, які стали типовими для всіх навчально-освітніх закладів країни. З метою забезпечення навчального процесу викладачами кафедри спільно з науковцями Інсти­туту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України підготовлені і видані перші в історії України підручник та хрестоматія з історії філософії України (Історія філософії України. Хрестоматія. — К. : Либідь, 1993; Історія філософії України: Підручник. — К. : Либідь, 1994). Підготовлені і видані навчальні посібники:

• Русин М. Ю. Фольклор: традиції і сучасність (монографія). — К., 1991;

• Русин М. Ю. Фольклор як феномен культури. — К., 2004;

• Огородник І. В. Нариси з історії філософії на Україні. Матеріали для лекцій та спецкурсів. — К., 1991;

• Огородник І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. — К., 1997;

• Лосєв І. В. Історія світової культури: Підручник. — К., 1995;

• Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. — К., 1999;

• Огородник И. В., Русин М. Ю. Философская мысль восточных славян. — К., 1999.

• Викладачами кафедри підготовлено і видано унікальну працю «Україна: філософський спадок століть» (Хроніка-2000, український культурологічний альманах. — К., 2000. — Т. І-П, загальним обсягом 100 др. аркушів). У названих працях у найбільш повному обсязі представлені імена провідних українських мислителів, культурно-освітніх діячів як метропольної України, так і української наукової діаспори, які тривалий час були невиправдано забутими (П. Авсєнєв, І. Борисов, С. Гогоцький, М. Грот, В. Карпов, В. Лесєвич, П. Ліницький, О. Новицький, В. Пет­ров, Г. Челпанов, П. Юркевич, В. Зеньковський, Д. Чижевсь­кий, О. Кульчицький та ін.). Проведені наукові конференції, присвячені Г. Сковороді, П. Юркевичу, В. Петрову.

Наукова робота кафедри української філософії та культури була зосереджена на таких проблемах. По-перше, це поглиблене дослідження окремих періодів у розвитку вітчизняної філософії та культури на підставі появи нових наукових розвідок (філософських ідей учених Києво-Могилянської академії, філософії романтиз­му ХІХ ст., української філософської традиції у працях представників діаспори тощо). По-друге, аналіз праць окремих персоналій, що розширило можливості для більш об’єктивного і повного вивчення їх ідей та висновків, їх значення не лише в минулому, але й для сьогодення (П. Юркевич, П. Ліницький, Г. Сковорода, І. Мір­чук, О. Кульчицький та інші). Результати наукових пошуків викладачів та аспірантів кафедри реалізувалися, перш за все, в навчальному процесі та його методичному забезпеченні, а також у наукових публікаціях, дисертаціях, виступах на конференціях.

Підготовка до 170-ї річниці заснування Київського університету спричинила зміни у читанні нормативних курсів та спецкурсів, а також проведенні семінарських занять і самостійної роботи студентів. Більш поглиблено вивчались та аналізувалися наукові праці вчених, які формували філософську освіту в університеті на традиціях національної культури. Це, зокрема, філософські роботи М. Максимовича, О. Новицького, С. Гогоцького, Т. Шев­ченка, В. Зеньковського, Г. Челпанова, О. Гілярова та ін.